Розквітай же, рідна українська мово!

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову,

Пильно й ненастанно

Політь бур̕ян,

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

М. Рильський

«Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування», - писав Панас Мирний. Бо чого ж ми варті в світі без рідної мови? Наша мова – це барвистий килим самоцвітів, а кожне слово в ній – коштовний камінь. Наша мова – це криниця духовності й моралі, дзеркало української доброти, душевності, щирості.

21 лютого 2017 року в навчальному закладі було проведено загальношкільну лінійку, присвячену Міжнародному дню рідної мови.

Вчитель української мови та літератури Царівська Л. С. нагадала учням про події, що передували заснуванню дня рідної мови.

Ведучі, учениці 9 класу Макарова Аліна та Бікшаєва Анастасія розповіли, який тернистий шлях довелося пройти нашій рідній українській мові у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, мученицьку долю вистраждати, аби стати однією з кращих квіток у барвистому вінку мов землі.

Вірш про мову читали учениці 3 класу - Басистюк Олександра, Бондаренко Вікторія, Лещинська Наталія, учні 5-го класу – Кисіль Владислав та Олексієвець Артем, учениця 7 класу – Новак Оксана, учні 9 класу – Кобиль Анастасія та Реготун Аліна.

А Тузовський В’ячеслав прочитав гумореску Павла Глазового «Кухлик», аби застерегти дітей від «засмічення» нашої мови словами-русизмами.

Гарний настрій, урочиста атмосфера (бо ж майже всі учні прийшли до школи у вишиванках) панували у школі весь день.

Шанування мови є традицією кожного свідомого громадянина. То ж плекаймо, любімо й бережімо нашу рідну солов’їну українську мову!

ПІдготувала: вчитель української мови Царівська Л.С.